Маршрути життя

Київський Поділ: район, який пам’ятає більше за весь Київ

Вулиці Подолу пам’ятають середньовічних купців, ремісників і студентів Києво-Могилянської академії, міські ярмарки, пожежу, яка майже стерла район із карти, перебудову за новим планом і десятки поколінь киян. Тут поруч стоять будівлі XVIII, XIX і XX століть, а сучасні кав’ярні працюють у приміщеннях, які пережили не одну епоху.

Поділ — це не просто один із найстаріших районів Києва. У різні періоди він був його торговельним, адміністративним, освітнім і культурним центром. 

Там, де починався «нижній Київ»

Архівні фото Подолу |Фото: Obozrevatel

Історія Подолу тісно пов’язана з Дніпром. На відміну від Верхнього міста, розташованого на київських пагорбах, Поділ лежав унизу — біля води, пристаней і торговельних шляхів. Тут селилися ремісники, купці, торговці, працювали ринки.

Центром середньовічного Подолу була площа, яку сьогодні знаємо як Контрактову. Вона виникла ще за часів Київської Русі. У XII столітті неподалік звели церкву Богородиці Пирогощі, відому нам завдяки згадці у «Слові о полку Ігоревім». 

Але найбільше значення площа отримала після монгольської навали 1240 року. Коли Верхнє місто було зруйноване, життя Києва значною мірою перемістилося вниз, на Поділ. Ринкова площа стала фактичним центром міського життя — тут концентрувалися торгівля, адміністрація, ремесла й громадське життя. Тому проходячи по Контрактовій площі зараз, варто згадати що це один із найдавніших міських центрів Києва.

Освітній центр Подолу

Києво-Могилянська академія архівні фото |Фото: Стародавній Київ

Поділ був не лише про торгівлю. На Контрактовій площі сформувався один із головних освітніх осередків Києва — Братський монастир і Києво-Могилянська академія. Староакадемічний корпус, який сьогодні є однією з найбільш впізнаваних будівель Подолу, має власну історію боротьби з вогнем. Під час пожежі 1811 року дерев’яні конструкції згоріли, залишилася кам’яна частина споруди. Після цього корпус відновили, зокрема змінивши його дах і конструкцію галереї.

Пожежа, яка змінила Поділ назавжди

Якщо є одна дата, без якої неможливо розповісти історію сучасного Подолу, це 9 липня 1811 року. Близько полудня на Подолі спалахнула пожежа. Через переважно дерев’яну забудову вогонь дуже швидко поширився між садибами. Займання почалося у дворі міщанина Антона Овдієва й невдовзі перетворилося на масштабне лихо. 

Згорів майже весь Поділ. У різних джерелах масштаби руйнувань оцінюють приблизно у дві тисячі будинків; разом із дерев’яною забудовою постраждали й кам’яні споруди. Фактично старий Поділ перестав існувати. Але саме ця трагедія дала початок тому Подолу, який ми знаємо сьогодні.

Контрактова площа — серце старого Подолу

Ярмарки на контрактовій ХІХ століття |Фото: Вечірній Київ

Назва площі теж розповідає про історію району. Наприкінці XVIII століття до Києва перенесли великі контрактові ярмарки. Тут укладали торговельні та майнові угоди, зустрічалися купці й поміщики з різних міст, працювали судові та адміністративні установи, відбувалися концерти й громадські заходи.  Саме через ці контракти колишня Ринкова площа поступово стала Контрактовою.

Одним із головних місць цього життя був Контрактовий будинок. Його звели для проведення ярмаркових угод. У ньому були торговельні зали, а також приміщення для громадських заходів. Під час пожежі він був повністю знищений через дерев’яну конструкцію. Сучасний Контрактовий будинок який ми бачимо сьогодні на площі був зведений вже у 1815 – 1817 роках за проєктом архітекторів Вільяма Гесте та Андрія Меленського.

Відбудова

Будинок Артинова |Фото: Стародавній Київ

Після пожежі район почали перебудовувати за регулярним планом. Замість старої, більш хаотичної мережі вулиць з’явилася система прямих вулиць і прямокутних кварталів. Реалізацією плану займався київський архітектор Андрій Меленський. Саме тому Поділ сьогодні має особливу геометрію.

Прогулюючись його вулицями, ми фактично ходимо містом, яке було спроєктоване після катастрофи понад два століття тому. І водночас тут залишилися окремі будинки, які дивом пережили пожежу.

Однією з таких унікальних пам’яток був будинок Артинова на Притисько-Микільській, 5. Його звели з каменю у 1809 році, буквально напередодії катастрофи, завдяки чому він і вцілів. На жаль, за останні роки через недобросовісну «реставрацію» цю автентичну споруду було фактично втрачено та перебудовано.

Гостиний двір: будівля, яка не встигла стати такою, якою її задумали

Гостинний двір ХХ століття |Фото: Мислене дерево

Ще один візуальний і смисловий центр Контрактової площі — Гостиний двір. Його будівництво розпочалося 1809 року за проєктом архітектора Луїджі Руска. Первісно тут планували монументальний двоповерховий торговий комплекс із відкритими арковими галереями, проте катастрофічна подільська пожежа 1811 року перервала ці плани. Зведення зупинилося на етапі першого поверху. Згодом, у 1828–1833 роках, будівлю лише накрили дахом за проєктом Андрія Меленського, і вона на десятиліття залишилася одноповерховою.

Цікаво, що той двоповерховий вигляд, який Гостиний двір має сьогодні, є результат реставраційної відбудови 1980-х років: тоді споруду фактично звели наново за первісними кресленнями Луїджі Руска, реалізувавши початковий задум майже через два століття.

Відбудова Гостинного двору зараз |Фото: Стародавній Київ

Сьогодні цей торговий комплекс залишається одним із найвідоміших об’єктів Контрактової площі. А юридичну та історичну крапку в суперечках щодо його цінності було поставлено рішенням суду, який підтвердив статус Гостиного двору як пам’ятки архітектури та містобудування національного значення.

Свято-Вознесенський Флорівський монастир

Свято-Вознесенський Флорівський монастир |Фото: Вандрівка

Поділ — це не тільки Контрактова площа та Андріївський узвіз. На Фролівській вулиці розташований Флорівський монастир, який вважається найдавнішим жіночим монастирем Києва. Він відомий із XVI століття. 

Його історія також далеко не безхмарна. Після встановлення більшовицького режиму майно монастиря націоналізували, а його територію використовували для господарських та виробничих потреб. Будівлі перетворювали на майстерні, гуртожитки та склади. 

Вулиці, які стали пам’ятниками

Поділ варто сприймати не як «старий район Києва», а як архів просто неба. Тут місто не просто зберегло окремі пам’ятки. Воно залишило сліди того, як змінювалося саме життя: від середньовічного торгу — до контрактових ярмарків, від монастирських шкіл — до академії, від дерев’яного міста — до класицистичної забудови.

Можливо, саме тому Поділ і здається районом, який пам’ятає більше за весь Київ. Бо в ньому досі можна побачити не одну історію міста, а одразу кілька — накладених одна на одну.

Анастасія Шевчук

Головна редакторка медіа "Топос", веб-дизайнерка, журналістка. Популяризую український туризм)